Баболюб, -ба, м. = бабій і.
Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо.
Заса́дчичок, -чка, м. Ум. отъ засадець.
Їстки гл. ум. отъ їсти. Питочки вона не хоче, їстки не береться.
Підмащувати, -щую, -єш, сов. в. підмасти́ти, -щу, -стиш, гл. Подмазывать, подмазать.
Протуркати, -каю, -єш, гл. = протуркотати.
Протьохкати, -каю, -єш, гл. О соловьѣ: прощелкать.
Ростирхати, -хаю, -єш, гл. Раздергать, разбросать. Ростирхав солому.
Токмити, -млю, -ми́ш, гл.
1) Прицѣниваться, нанимать.
2) Распредѣлять, группировать. Токмит волики на три плуженьки.
