Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відселятися

Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСЕЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСЕЛЯТИСЯ"
Готі́в, гото́в, -ва, -во. Н. Вол. у. и гото́вий, -а, -е. 1) Готовый, приготовленный. До готового хліба знайдеться губа. Ном. У Бога все готово. Ном. № 22. 2) Гото́ві гро́ші. Наличныя деньги. Ном. № 5239. Купив за готові гроші., Ум. Готове́нький. Ном. № 13661.
Завари́ти Cм. заварювати.
Збесі́дувати, -дую, -єш, гл. Сказать. Вх. Лем. 417.
Неохайний, -а, -е. Неопрятный.
Пасердя, -дя, с. Сердцевина дерева. Мнж. 188.
Помийниця, -ці, ж. 1) Лоханка для помоевъ, помойница. Се ходить віник по винниці, — буде кваша в помийниці. Чуб. І. 110. 2) Бранное слово для женщины. Шух. І. 34. жидівська, панська помийниця. Брань для женщины служащей у евреевъ, у господъ. Грин. І. 235, 241. Ум. помийничка.
Попелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Рыться въ землѣ, въ сорѣ (о курицѣ). Вх. Уг. 261.
Скапнути, -пну, -неш, гл. Медленно зачахнуть, умереть. Вх. Лем. 465.
Старизна, -ни, ж. Старыя вещи.
Схизма, -ми, ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСЕЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.