Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відсіч

Відсіч, -чі, ж. Отраженіе нападенія, отпоръ. Давали таки добру одсіч харцизякам. К. ЧР. 358.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСІЧ"
Вивапити Cм. винаплювати.
Доще́вий, -а, -е. = дощовий 2.
Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = Насѣк. гук. Вх. Пч. I. 7. Ум. жидо́к, жидо́чок, жиду́нь, жи́дик. Ув. жидюга́. Шевч. 133. жидя́ка. Мнж. 147.
Лузане́ць, -нця, м. Ум. отъ лузан.
Нелюдськість, -кости, ж. 1) Безчеловѣчность. 2) Необходительность.
Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Порняла, -ли, ж. Трава, растущая на погірник'ѣ. Шух. І. 215.
Порострушувати, -шую, -єш, гл. Растрясти, разсыпать (во множествѣ). Глянь, скільки сіна порострушували, — візьми граблі та попідгрібай. Харьк.
Розводний лист. Разводная. Єв. Мр. X. 4.
Спід 2 предл. Изъ-подъ. Спід ринви та на дощ. Ном. № 1792.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.