Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відтерти

Відтерти Cм. відтерати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТЕРТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТЕРТИ"
Виторочувати, -чую, -єш, сов. в. виторочити, -чу, -чиш, гл. 1) Выдергивать, выдернуть (нитки изъ ткани) Желех. 2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочиш землю. Вх. Лем. 398.
Віддача, -чі, ж. = відданя 1 и 2. на оддачі (донька) = на відданню. Чуб. IV. 63.
Гнойовий, -а, -е. Навозный. Грин. II. 317. Гнойова яма. Гнойова лопата. Н. Вол. у.
Завкри́дно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Камен. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. Н. Вол. у.
Намоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Намолиться. Надивитись, намолитись і заснуть навіки. Шевч. 328.
Притюпати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. = притупати. Притюпали пішки. Морд. Пл. 173.
Просіяти Cм. просівати.
П'ятаччя, -чя, с. соб. Пятаки. Г. Барв. 65. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики (давали). Мкр. Н. 4.
Саджати, -джа́ю, -єш, гл. Сажать. Багатого за стіл сажають, а убогий коло печі не сяде. Ном. № 1598.
Шаріти, -рію, -єш, гл. Краснѣть, рдѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДТЕРТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.