Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відтерати

Відтерати, -раю, -єш, сов. в. відтерти, відітру, -реш, гл. Оттирать, оттереть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТЕРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТЕРАТИ"
Анта́к, нар. Такъ. Угор.
Відьмище, -щі, ж. Ув. отъ відьма.
Горли́, -лі́в, м. мн. (= Орли). Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 427.
Зжи́ти, зживу, -веш, гл. Прожить. От затого місяць зживе у нас, а ще не привикне. Ми з тобою вік зжили. Ном. № 11523.
Натесати Cм. натісувати.
Позаробляти, -ля́ю, -єш, гл. Задѣлать (во множествѣ).
Порозвірчувати, -чую, -єш, гл. Разворотить, размотать (во множествѣ).
Проглаголати, -лаю, -єш, гл. Проговорить. Так проглаголавши, замовк старий. К. ЧР. 421.
Хистити, -щу, -стиш, гл. Защищать, прикрывать, припрятывать. Новомоск. у.
Шпиняти, -няю, -єш, гл. 1) Колоть. 2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. Cм. нашпиняти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДТЕРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.