Відвал, -лу, м. Отчаливаніе.
Війя, війя, с. Дышло у воловьяго воза. Один чумак занедужав, на війє схилився.
Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Карасьча, -чати, с. = карася́.
Підзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підізвати, -зву, -веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває.
Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
Розщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. розщіпнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Розщепни ґудзики.
Тараракання, -ня, с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее.
Тугшати, -шаю, -єш, гл.
1) Дѣлаться туже.
2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Хлюпнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в. отъ хлюпатися. Чай хлюпнувся і розлився.