Вергатися, -гаюся, -єшся, сов. в. верг(ну)тися, -нуся, -нешся, гл. Бросаться, ороситься. Як не вержеся усе те на мене, як не стане кусати, гризти.
Вигуляти, -ляю, -єш, гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствія. Заграй мені сяку-таку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю.
Загорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ. На сій роботі не забагатієш, а загорбатієш.
Збенте́жувати, -жую, -єш, сов. в. збенте́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. 2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Нащо мою збентежив дочку?
Обминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Разъѣхаться съ кѣмъ въ дорогѣ.
Пітькати, -каю, -єш, гл. О перепелкахъ и коростеляхъ: кричать. Пітькають перепелиці, деркачі.
Попромітати, -та́ю, -єш, гл. Промести (во множествѣ). Всі стежки попромітали.
Рвонутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, порывисто броситься. Чорт як рвонеться, — тільки пил схватився.
Тілько нар.
1) Только. Що хочеш мені роби, тілько не перекидай через тин.
2) Столько. Кілько світа, тілько й дива. Ум. тіленько, тілечко.
Туркало, -ла, с.
1) = туркавка.
2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же.
