Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмітати

Відмітати, -таю, -єш, сов. в. відмести, -ту, -теш, гл. 1) Отметать, отмести. 2) Отбрасывать, отбросить. Що відмітаємо в час літній ногами, тоє з охотою б взімі і руками. Ном. № 559.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІТАТИ"
Дзиз, -за, м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. Він ди́виться на ме́не дзи́зом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене. Грин. II. 179.
Зализа́ти Cм. зализувати.
Зачерева́тіти, -тію, -єш, гл. 1) Отростить брюхо. Доки їж, то не забагатієш, а зачереватієш. Ном. № 12045. 2) О женщинѣ: забеременѣть.
Мотузя́ний, -а, -е. Веревочный. Мотузяна шлея. Левиц. І. Залізна кобила, мотузяний хвіст. (Заг. голка з ниткою). Ном., стр. 300, № 352.
Напуска́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. напуститися, -пущуся, -стишся, гл. Нападать, напасть, набрасываться, наброситься. На його напустилась росержена молодиця. Мир. ХРВ. 9. Чорти як напустяться на його. Мнж. 127.
Пообвіювати, -віюю, -єш, гл. = пообвівати.
Ржавий, -а, -е. Ржавый (о желѣзѣ, водѣ, травѣ). Хвіртка на ржавих завісах. Кв.
Сідь, -ди, ж. Сѣдина. Уже, бач, сідь проростає. Морд.
Спускалка, -ки, ж. Горка, съ которой катаются на салазкахъ и др. снарядахъ. КС. 1887. VI. 482.
Тріскання, -ня, с. 1) Трескъ, трещаніе. 2) Растрескиванье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.