Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Водильця, -лець, с. мн. Удила. А поводи все реміннії, а водильця все залізнії.
Зави́дувати, -дую, -єш, гл. Завидовать. Ой у броду, ой у броду брамі дівчини воду, там козаченько коня напуває, завидує на її вроду.
Каша, -ші, ж.
1) Каша. Борщ без каші вдовець. так і дурень каші наварить. Это всякій сдѣлаетъ. не дасть собі в кашу наплювати. Не дастъ собой помыкать.
2) березова каша. Розги.
3) Родъ игры въ мячъ.
4) Пятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. Ум. кашка, кашечка. Горщечок кашечки.
Крадькома нар. Украдкою. У наметі поставили образ Пресвятої і крадькома молилися. З хати не виходив, хиба пізно, крадькома.
Ле́две, ле́дві, ле́дво, нар. 1) Едва, чуть, лишь только. Держались ледве на ногах. Ледве-ледве дише. Ледві додому прийшов. Та напила м ся, ледво стою. Ледві ми ввійшли, він почті сміятись. 137. 2) Едва-ли, врядъ-ли. У цій корчмі ледві є пиво? Сьогодня ледві прийде, бо свято. Ледво є він дома. Ледво тямите ви діда, бо були сте малі ще. ле́дві(о)-не-ле́дві(о). Едва, едва, съ трудомъ. Так упивсь на тій оказії, що ледво-не-ледво додому дійшов. Я ледві-не-ледві забрав, — такі великі.
Мня́лиця Cм. м'ялиця.
Пореготати, -чу́, -чеш, гл. Похохотать.
Скугніти, -ню́, -ниш, скугота́ти, -чу́, -чеш, гл. О свиньяхъ: визжать. Скугнить як порося. Поїли свині полову, поївши полову, скугочуть.
Школяр, -ра, м. Школьникъ, ученикъ. На Сорок Святих школяр несе вчителеві сорок бубликів.
