Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Хороша, як вітка. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити.
Воєвода, -ди, м. Воевода. Да оддав мене мій батенько да за воєводу, у чужую сторононьку, далеко од роду.
Дима́н, -ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта.
Наді́йність, -ности, ж. Надежность; увѣренность.
Наплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напливти́, -ву, -веш, гл. 1) Наплывать, наплыть, натекать, натечь. Неначе хвилі напливали. 2) Натыкаться, наткнуться, на что-либо, плывя.
Натиня, -ні, ж. Стебель, ботва (картофельная).
Обважувати, -жую, -єш, сов. в. обважити, -жу, -жиш, гл. Отягощать, отяготить, обременять, обременить. Да не обважуй їх: бики третяки.
Понасторошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Наставиться, подняться. Квіточки, як зірочки, понасторошувались.
Попоноситися, -ношуся, -сишся, гл. — з чим. Поносить что долго.
Потічок, -чка, м. Ум. отъ потік.
