А́хати, -хаю, -єш, сов. в. а́хнути, -ну, -неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. І багата, і хороша, хто погляне — ахне.
Бурьовий, -а, -е. Относящійся къ бурѣ.
Жердя I, -ді, ж. Жердь.
Забавля́тися, -ля́юся, -єшся, с. в. заба́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Забавляться, забавиться, развлекаться, развлечься. Прийде нічка осінняя, — ні з ким забавлятись. 2) Замедляться, замедлиться, задерживаться, задержаться, замедлить. Прощай, милий мій синочку, да не забавляйся, за чотирі неділоньки додому вертайся. Пусти, мати, погуляти, я не забавлюся, — тільки хлопців потуманю і назад вернуся. Воно ще не світа, але день не забавиться.
Кош, -ша, м. = кіш.
Нару́гувати, -гую, -єш, гл. = наругати. Став мене батько наругувать за ту кражу, то мені вже не можна було дома жити, — я й пішов з дому.
Непам'Ять, -ти, ж. Забвеніе. піти в непам'ять. Быть забытымъ. Ми, селяне та хуторяне, нічого не записували, — тим воно й пішло все те в непам'ять. пустити у непам'ять. Предать забвенію. Все те пускають наші земляки в непам'ять.
Понеділкування, -ня, с.
1) Обычай замужнихъ женщинъ: быть свободной отъ обязательнаго труда въ каждый понедѣльникъ, теперь существующій въ болѣе или менѣе полномъ объемѣ лишь въ м. Борисполѣ, , гдѣ онъ сопровождается и пирушкой и право на него вносится въ брачный договоръ; въ остальныхъ мѣстностяхъ Украины обычай сохранился лишь въ формѣ воздержанія въ понедѣльникъ отъ извѣстнаго рода работы.
Розціпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розціпити, -плю, -пиш, гл. Разжимать, разжать, разнимать, разнять. Розціпити зуби. Розціпила руки і трохи пальцями повела себе по виду.
Стьонжка, -ки, ж. см. стьожка.
