Вільгота, -ти, ж. Льгота, облегченіе; отсрочка. Попроси, щоб дав вільготи хоч на три часи, щоб передумати мені, що в мене дома.
Дерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать, трещать.
Залуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. залучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Завербовывать, завербовать, затянуть въ свою компанію, залучать, залучить. І веселились у чернечих душах, що Конашевича до себе залучили. На зіму хто небудь залучить мого дідуся скотину порати, вірьовки плести. 2) Загонять, загнать домой домашнее животное (изъ стада). Кожне своїх овець залучало додому. Залучав скотину. Гусей або утяток з річки залучити. 3) Доставать, достать, получать, получить. Оце було, як залучить собі яблучко въ кишеньку, дак і закличе мене в хлівець: «На, мамо!» — слави. Пріобрѣсти славу, прославиться. Ой не схотів та пан Сива козакам служити, він пішов же до ляшеньків слави залучити.
Мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый.
Одвірник, -ка, м. см. лавчастий замок.
Повинути, -ну, -неш, гл. Нахлынуть. Фаля повинула, човен затопила.
Понявчати, -чу́, -чи́ш, гл. = понявкати.
Тигр, -ра, м. Тигръ, Felis tigris.
Утягати, -гаю, -єш, сов. в. утягти, -гну, -неш, гл.
1) Втягивать, втянуть.
2) Притягивать, притянуть (связывая). Наклали їх, як снопів на віз і втягли рублем. Поможи мені втягти гарбу, бо сам не втягну ніяк.
Утятко, -ка, с. Ум. отъ утя.
