Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмовляння

Відмовляння, -ня, с. 1) = відмова. 2) Заговоръ (отъ болѣзни). Кіевлянинъ, 1867, № 82 и 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВЛЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВЛЯННЯ"
Балухатий, -а, -е. = Банькатий.
Гадило, -ла, с. Родъ игры съ пѣсней. Гад, гад, гадило, що по полю бродило и пр. Мил. 54.
Дрохви́ч, -ча́, м. Самецъ драхва. Стор. ІІ. 23.
Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ. Желех.
Зоднювати, -ню́ю, -єш, гл.день. Провести день. Поможи, Господи, днину зоднувати всему народові православному та й мені! (Утренняя молитва гуцула). Шух. І. 38.
Непогодний, -а, -е. Ненастный.
Оду.. Кромѣ здѣсь находящагося, Cм. еще отъ відумерщина до відучитися.
Подзеленькати, -каю, -єш, гл. Позвякать, позвенѣть; позвонить.
Поперемащувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и перемастити, но во множествѣ.
Соромітник, -ка, м. Безстыдникъ. То паскудник, соромітник, він і батька і матір ні за що не має. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВЛЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.