Андара́к, -ка, м. Родъ юбки у полѣсскихъ женщинъ изъ полосатой шерстяной матеріи.
Бараболиння, -ня, с. соб. Стебли картофеля.
Гладуш, -ша, м. Глиняный кувшинъ. Cм. гладушка, гладущик.
Знахарь, -ря, м. = знатник. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. .
Каміння, -ня, с. соб.
1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе Бог з каміння свого підняти дітей Авраамові.
2) Жернова.
Повтинати, -на́ю, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики.
Позшивати, -ва́ю, -єш, гл. Сшить (во множествѣ). Вони (Адам і Ева) позшивали листи з липи, позакривались.
Поливайка, -ки, ж. Лейка для поливки.
Тирити, -рю, -риш, гл.
1) Совать, всучить. В'ється коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки.
2) Волочить, тащить. Вовк овечку тирить.
Хвортувина, -ни, ж. = хвортуна. А потеряв я хвортувину через молоду дівчину.