Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпасти

Відпасти Cм. відпадати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАСТИ"
Знакомість, -мости, ж. = знакімля. Маркев. 52.
Конечно нар. = конечне.
Осадчий, -чого, м. = осадник.
Очужіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться чужимъ.
Первінчик, -ка, м. Первый рой. Кладе бджолоньки у три лавоньки, а первінчики у чотире. Гол. II. 15. Cм. первинчики.
Почабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ овецъ.
Рядувати, -ду́ю, -єш, гл. Обходить рядъ сидящихъ, — напр. угощая водкой. Вона рядує людей, то й мене не минає чаркою. Новомоск. у. (Залюб ).
Страж, -жі, ж. = сторожа. — держати. Быть на караулѣ, на часахъ. Як стояли ми в Кийові, то я з другими страж держав. ЗОЮР. І. 71.
Стуманілий, -а, -е. Съ отуманенной головой, съ помраченнымъ пониманіемъ. Схаменуться, стрепенуться стуманілі люде. К. ХП. 47.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПАСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.