Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмітний

Відмітний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ чего. Та й увесь наш рід одмітен собі усім. Г. Барв. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІТНИЙ"
Викорчувати Cм. викорчовувати.
Відмолити, -ся. Cм. відмолювати, -ся.
Гарнасуватися, -суюся, -єшся, гл. = гарнаситися. Вх. Лем. 402.
Заходжый, -а, -е. прил. Захожій. Н. Вол. у.
Нака́шничок, -чка, м. Небольшой ухватъ, которымъ вынимается кашничок (Cм.). Мнж. 186.
Плямчук, -ка, м. Затворка на крышкѣ у трубки, чтобы она не открывалась. Лебед. у.
Понаряджувати, -джую, -єш, гл. = понаряджати.
Трепотіти, -чу́, -ти́ш, трепоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = трепотати.
Усичок, -чка, м. Ум. отъ ус.
Хвузія, -зії, ж. Ружье. Салдати з хвузіями на сонці так і сяють. Драг. 198. Фузію намірив, обох разом застрілив. Гол. ІІІ. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.