Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмітити

Відмітити Cм. відмічати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІТИТИ"
Бутити, -чу, -тиш, гл. 1) Закладывать фундаментъ изъ камней. Желех. 2) Трамбовать. Полт. г.
Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Конст. у.
Відтягати, -гаю, -єш, сов. в. відтягти, -гну, -неш, гл. 1) Оттаскивать, оттащить, отволочь. 2) Оттягивать, оттянуть, отвлекать, отвлечь. 3) гласу не відтягне. Не въ силахъ отвести голосъ, заговорить. Лежить, гласу не відтягне ніякого: ні, вже, кажу, не лийте води, не піднімається. Новомоск. у.
Вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Галасливість, -вости, ж. Крикливость. Желех.
Зага́кливий, -а, -е. Заикающійся. Вх. Зн. 238.
Крихітка, -ки, ж. Ум. отъ крихта.
Навко́льки нар. На колѣни, на колѣняхъ. Мнж. 186. Вони його цілують та навкольки перед ним падають. Мнж. 139.
Перекалка, -ки, ж. Грязные рвы, ручьи поперекъ дороги. Полт. Харьк. Екат. Мнж. 188.
Серединка, -ки, ж. 1) Ум. отъ середина. 2) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.