Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмітити

Відмітити Cм. відмічати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІТИТИ"
Бальвувати, -вую, -єш, гл. Сцѣплять, связывать одно съ другимъ. Лубен. у.
Вербич, -ча, м. = вербниця. Чуб. І. 237. Прийшов вербич, два кожухи тербич. Ном. № 426.
Гильня, -ні, ж. Стая волковъ въ періодъ течки. Желех.
Горла́нка, -ки, ж. = Горло. ЕЗ. V. 57.
Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
Огребти, -ся. Cм. огрібати, -ся.
Подеревеніти, подерев'яніти, -нію, -єш, гл. Одеревенѣть. Як скоро їмость пана оком узріла, на їй тіло подеревеніло. Чуб. V. 1069. Вона не заплакала, а тілько вся подерев'яніла. Кв.
Познакомитися, -млюся, -мишся, гл. = познайомитися. А знаєш, як я познакомився з тим Хоцінським? Левиц. І. 145.
Роскуйовдити, -джу, -диш, гл. = роскудлати.
Шаровільник, -ка, м. ? Сама вона була на хазяйстві: пані-матка пішла до шаровільника і наймичок забрала. Св. Л. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.