Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмітити

Відмітити Cм. відмічати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІТИТИ"
Визірнитися, -ниться, гл. безл. Вызвѣздить. Визірнилося як. Херс. у.
Відпрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Рудч. Ск. II. 183. Відпросились у матері у Київ. Стор. МПр. 34.
Гуса́к, -ка́, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. Н. п. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачо́к.
Запрядач, -ча, м. Мені знов дала премудру дзьоблинку міцкову та й запрядач деликатний. Федьк. Пов. 14.  
Намоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Намолиться. Надивитись, намолитись і заснуть навіки. Шевч. 328.
Ней нар. = най. Ней іде, ней іде, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Пожиточний, -а, -е. Полезный. Замуіжний хліб добрий, да не пожиточний. Чуб. II. 121.
Порохнавий, -а, -е. 1) Истлѣвшій. 2) Превратившійся въ пыль. 3) Сгнившій. Порохнавий зуб. ЕЗ. V. 183.
Тирири меж. для выраженія разговора, бесѣды. Кума з кумою тирири, — свині марков порили. Ном. № 12950.
Щепити, -плю, -пиш, гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили. Шевч. 495.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.