Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмовка

Відмовка, -ки, ж. Отговорка. Віддати без жадної відмовки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВКА"
Вибевкатися, -каюся, -єшся, гл. Выбраться изъ грязи, болота.
Виборсатися, -саюся, -єшся, гл. Выпутаться, выбраться. У таке вскочив, що насилу виборсався. О. 1862. VI. 95.
Задни́ти Cм. задинати.
Злига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Сожрать. З тетками чорт тебе злигає. Котл. Ен. II. 18. 2) Привязать одно къ другому нѣсколькихъ рогатыхъ животныхъ, при помощи веревки, надѣваемой на рога.
Левиха, -хи, ж. = левиця. Дивиться, перед їм левиха стоїть. Рудч. Ск. І. 135.
Навзакла́д нар. Объ закладъ. Побився Максим навзаклад. Мир. ХРВ. 145.
Переставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. переставити, -влю, -виш, гл. Переставлять, переставить, передвигать, передвинуть. Сердешний Наум ледве ноги переставляє. Кв. Переставляти вуліки.
Підхожий, -а, -е. Похожій. Вийшла дівчинка, підхожа до молодого гусеняти. Г. Барв. 42.
Розлив, -ву, м. Разливъ, разлитіе. Кубань річка невеличка, розливом широка. Н. п. Розлилась вона (українська мова) далеко поза край України.... і такий розлив.... пророкував їй новий процвіт. К. ХП. 116.
Танцерник, -ка, м. Раст. Malva sylvestris L. Анн. 208.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.