Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмовка

Відмовка, -ки, ж. Отговорка. Віддати без жадної відмовки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВКА"
Зажури́ти, -ся. Cм. зажу́рювати, -ся.
Кахкати, -каю, -єш с. в. кахнути, -хну, -неш, гл. Кричать (объ уткѣ). На морі качки кахкали. Мнж. 56. Кахнула утка — на морі чутка. Ном. № 290.
Насяти, -ся́ю, -єш, гл. = насіяти. Насяла миленька білої лелії. Гол.
Натрунник, -ка, м. = натрумник. Вх. Зн. 40.
Немога, -ги, ж. 1) = незмога. І росказати немога, що зі мною діється. 2) = знемога. Хоче встати, в немозі пада. Г. Барв. 537.
Понагноювати, -но́юю, -єш, гл. Унавозить (во множествѣ).
Пустісінько нар. Совершенно пусто.
Сидун, -на, м. = сидень. Рк. Левиц.
Смутно нар. Грустно, печально. В труби та в жоломійки смутно-жалібно вигравають. ЗОЮР. І. 120. смутно себе ма́ти. Быть грустнымъ, печальнымъ, грустить, печалиться. Там сидить ясний соколонько, смутно має, жалібненько квилить-проквиляє. ЗОЮР. І. 28. Козаки теє зачували, смутно себе мали, тяжко здихали. Макс. Ум. смутненько, смутнесенько. Було смутнесенько небозі. Греб. 320.
Суворий, -а, -е. Суровый, строгій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.