Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмовний

Відмовний, -а, -е. 1) Отвѣтный. 2) Отрицательный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВНИЙ"
Вівтарь, -ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Ном. № 4232. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ном. № 10422. Ум. вівтарик. Аф. 315.
Голь, -лі, ж. Голь, бѣднота. Голь нещадима. Ном. № 1513.
Паморозь, -зі, м. Иней. Хати, вже помазані й побіляні, сяли під памороззю на сонці. Г. Барв. 122.
Пархатий, -а, -е. Паршивый. Назирив він коненя мале, сухе та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.
Писарівна, -ни, ж. Дочь писаря. Чи там трохи єсть судівен, писарівен і гарних попівен? Котл. Н. П. 344.
Підкидьок, -дька, м. Подкидышъ. Желех.
Починання, -ня, с. Начинаніе. К. ЦН. 241.
Проясняти, -ня́ю, -єш, сов. в. прояснити, -ню́, -ниш, гл. Прояснять, прояснить. Проясни чоло нахмурне. Котл. Ен.
Розбуркувати, -кую, -єш, сов. в. розбуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, разбудить, разгонять, разогнать сонъ. Гук і галас розбуркали його. Стор. МПр. 18.
Тупотіння, -ня, с. = тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.