Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмовний

Відмовний, -а, -е. 1) Отвѣтный. 2) Отрицательный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВНИЙ"
Бісновистий, -а, -е. Бѣсноватый. Екат.
Дима́новий, -а, -е ? Ньо, ньо, урагова! ньо, ньо, диманова! О. 1862. VI. Кост. 63.
Добіля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. добіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Добѣливать, добѣлить.
Дока́зчиця, -ці, ж. Уличительница.
Міше́чок, -чка, м. Ум. отъ мішо́к.
Ощадно нар. Бережливо, экономно.
Прогалина, -ни, ж. = прилука 1. Шух. І. 73.
Рипати, -паю, -єш, гл. Скрипѣть. На річку йшли чоботи — рипали, а з річки йшли чоботи — хлипали. Н. п.дверима. Скрипѣть дверью.
Свояк, -ка, м. Своякъ. Свій свояка вгадає здалека. Ном. № 7962.
Стовбун, -на, м. Родъ горшка около 5 вершковъ вышиною. Вас. 181. Нате й мій стовбун, щоб і я там був. Ном. № 6437.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.