Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відм'ялити

Відм'Ялити, -лю, -лиш, гл. Отколотить, отдубасить. Хтось добре відм'ялив. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМ'ЯЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМ'ЯЛИТИ"
Глейовина, -ни, ж. Глинистая земля. Н. Вол. у.
Заща́вити, -влю, -виш, гл. Ударить. Защавив його по пиці, що ну-ну! Екат. г.
Криворучка, -ки, об. Человѣкъ съ кривой или увѣчной рукой. Желех.
На-бе́збаш, нар. Безъ пастыря, безъ пастуха.
Набува́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Надѣваться, надѣться (объ обуви). Чобіт малий, — не набувається.
Поліпшення, -ня, с. Улучшеніе.
Продзизчати, -чу́, -чи́ш, гл. Прожужжать.
Простягати, -га́ю, -єш, сов. в. простягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть, простереть. Він простяг руку та й поблагословив мене. МВ. І. 17.
Скорні мн. = скірні. (Cм. скірня). Гол. Од. 77.
Четверуха, -хи, ж. Мѣра поля: 1/4 загона. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМ'ЯЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.