Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віднога

Віднога, -ги, ж. 1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Св. Л. 215. Дуб був високий, а на дубі три одноги були. КС. 1883. I. 57. 2) Рукавъ рѣки. Желех. 3) Отрогъ горы. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНОГА"
Брунет, -та, м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети. Чуб. V. 922.
Відчахнути, -ну, -неш, гл. 1) Отломить, отщепить. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало, і зараз гілку одчахнув. Котл. Ен. III. 21. 2) Отлучиться. Як полягають у неділю спати, а вона одчахне на вулицю до дівчат та парубків. Волч. у.
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. ЗОЮР. І. 146. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Шевч. 669. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ном. № 7613. Ум. леме́шик.
Наму́чити, -чу, -чиш, гл. Намучить, измучить.
Нітитися, -чуся, -тишся, гл. Жаться, съеживаться. І нітився в сусіда під дверима. К. Іов. 66.
Пасовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поясу. 2) — чоботи. Цѣльные сапоги съ неотрѣзнымъ передомъ.
Перекручувати, -чую, -єш, сов. в. перекрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Перекручивать, перекрутить, испортить крутя. Не крути, бо перекрутиш. Ном. № 5868. 2) Извращать, извратить, исказить. Хиба ж я так казав? Ти зовсім перекрутив.
Підчіпок, -пка, м. Подшипникъ. Черк. у.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. О. 1862. V. Кух. 38. Порськенький хлопчик. Черк. у. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався. Греб. 354. 2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена. Брацл. у. 3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Кіевск. у. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Кіевск. у. Мило таке перське — не вдержиш. Кіевск. у. Ум. порске́нький, порськенький. Котл. Ен. III. 72.
Тандитникування, -ня, с. Торговля старыми вещами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДНОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.