Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпанувати

Відпанувати, -ную, -єш, гл. Окончить господствовать, царствовать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАНУВАТИ"
Батожильно, -на, с. = пужално. Желех.
Бедро, -ра, с. 1) Бедро. Посаджу тя за бедрами, обв'яжу тя тороками. Гол. І. 120. 2) їхати на бедра верхи. Вдвоемъ ѣхать верхомъ на одной лошади. Подольск. г.
Здиня́ти Cм. і. здимати.
Неощадний, -а, -е. Небережливым.
Неслід нар. Не слѣдуетъ, неприлично.
Похмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить, закрыть тучами. Половину сонця-місяця похмарило. АД. І. 197.
Росклеїти, -ся. Cм. росклеювати, -ся.
Сояшник, -ка, гл. = соняшник.
Чудитися, -джуся, -дишся, гл. = чудуватися. Перевертням морським чудились. Котл. Ен.
Штихіл, -хола, м. = штрихіль. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПАНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.