Го́нчий, -а, -е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: го́нча.
Дурні́сінько нар. 1) Совершенно глупо. 2) Совершенно напрасно. Так дурнісінько вилаяла мене. 3) Совершенно даромъ. Утік панич, выкормивши коні дурнісінько. Оце помилилась, не переміряла добре різи та й нажала отій грапині дурнісінько півкопи жита.
Заві́хтирити, -рю, -риш, гл. Схватиться вихремъ. Загуло, завіхтирило.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко.
Отелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Отелиться. Корова отелиться.
Паніїн, панін, -на, -не. Барынинъ. Перед паніною смертю і пан...
Переголосувати, -су́ю, -єш, гл. Наново вотировать.
Порострушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Раструситься, разсыпаться (во множествѣ).
Сватко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Утікати, -каю, -єш, сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл.
1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Від напасти полу вріж та втікай.
2) Втекать, втечь.
