Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відотіль

Відотіль нар. = відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДОТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДОТІЛЬ"
Безнадійно нар. Безнадежно. Ком. І. 54.
Відбігти Cм. відбігати.
Гавкучий, -а, -е. Громко лающій, часто лающій. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуне. К. Дз. 49.
Ли́вень, -вня, м. Ливень, проливной дождь. Рече — і дощ, і ливень з неба ллється. К. Іов. 82.
Луза́ння, -ня, с. Лущеніе, шелушеніе.
Майо́рці, -ців, м. мн. Раст. Zinnia elegans L. ЗЮЗО. І. 142.
Наві́шки нар. = навіжки. Ном. № 39.05.
Навро́кувати, -кую, -єш, гл. = наврочувати. Як неба й землі нам не міряти, так і мені вам не наврокувати.
Стрижачка, -ки, ж. Кобыла на 2-мъ году. Балт. у.
Хаща, -щі, ж. Лѣсъ, чаща. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДОТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.