Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відотіль

Відотіль нар. = відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДОТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДОТІЛЬ"
Ганде нар. Тамъ. Вх. Лем. 402.
Гнобити, -блю, -биш, гл. Угнетать, притѣснять. Желех.
Зрадниця, -ці, ж. Измѣнница, предательница. Ой ти, дівице, моя зраднице, зрадила мене молодого. Чуб. V. 410.
Клапач, -ча, м. 1) Прозвище собаки (съ большими ушами?). Вх. Зн. 25. 2) Болтунъ. Желех. 3) Родъ кривого ножа. Вх. Уг. 244. Ум. клапачик.
Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться. Н. Вол. у.
Отямитися, -млюся, -мишся, гл. Опомниться. Квит.
Побожний, -а, -е. Набожный, благочестивый. От як розжився той чоловік, то покинув і пить, — і такий побожний зробився. Рудч. Ск. II. 22.
Показати, -ся. Cм. показувати, -ся.
Тарановий, -а, -е. Относящійся къ тарану.
Шупоня, -ні, ж. Родъ кушанья. Гайс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДОТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.