Волохач, -ча, м.
1) Мохнатое существо.
2) Раст. Amarantus retroflexus L.
Добро́дійство, -ва, с. 1) Благодѣяніе. Ой виходьте в поле, вельможне жовнірство! Буде вам велика дяка за все добродійство. 2) соб. Господа! Милостивые Государи! Я повинен сказать, любе добродійство земляки, що се остання річ моя. К. Ва́ше добро́дійство. Ваша милость. Як би то, ваше добродійство, ви нам своїми руками милостиню подали.
Загоро́жа, -жі, ж. = загоро́да 1. Задумали та снітинці город городити, щоб нікуди литвяківцям гуляти ходити. Не поможе, милий Боже, ваша загорожа.
Йойчик, -ка, м. пт. Пѣночка обыкновенная.
Квокати, -каю, -єш, гл. = квоктати.
Мло́сно нар. 1) Располагающе къ истомѣ. 2) Тошно, обморочно, дурно. Чогось їй стало млосно й нудно.
Росплішуватися, -шуюся, -єшся, гл. О деревянныхъ снарядахъ, мебели: распасться вслѣдствіе выпаденія клиньевъ. Росплішувалося моє ліжко, — треба заплішувати.
Срібнорогий, -а, -е. Эпитетъ луны: съ серебряными рогами. Молодик срібнорогий. Зійди, зійди срібнорогий, в рожевім гаю.
Стручкуватий, -а, -е. 1) Стручковый. Стручкуватий горох.
2) Объ овчинѣ: въ завиткахъ. Стручкувата вовна на кожусі.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа.
