Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмока

Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. Кролев. у. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Грин. III. 314. Мотря стала віджимати сорочки з від моки. Левиц. КС. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОКА"
Безя, -зі, ж. = буз. Переясл. у.
Броватий, -а, -е. Имѣющій большія брови. Морд. Пл. 124.
Гнилий, -а, -е. 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих. Рудч. Ск. І. 124. 2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма. О. 1861. І. 322. 3) Гнила кватиря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Чуб. І. 10. Cм. гнилуша. 4) Гниле слово. Скверная брань.
Дарови́ця, -ці, ж. Даровое, доставшееся даромъ.
Дрібногля́д, -ду, м. Микроскопъ. Микроскоп по нашому можна назвати дрібногляд. Ком. II. 88.
Крячитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Давать развѣтвляющійся корень. Перниця крячится. Вх. Лем. 429.
Лоскови́тий, -а, -е. Боящійся щекотки. Не лоскочи мене! — Який ти лосковитий, — зараз уже й боїшся. Конст. у.
Розголоситися, -шуся, -сишся, гл. Расплакаться громко, разревѣться. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай.
Тринькало, -ла, м. Расточитель, мотъ.
Фірман, -на, м. = фурман. Kolb. I. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.