Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі.
Дотепе́р нар. До настоящаго времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю.
Заку́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бода́й тобі закури́лось. Бранное пожеланіе пожара. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось». 2) Закуриваться, закуриться. Ніяк не закурюється люлька, — тютюн вохкий. 3) Закапчиваться, закоптиться, потемнѣть отъ дыму. Увесь дім закуривсь і почорнів од диму. Огнище розложив таке, що аж небо закурилось, аж до Бога дим дойшов. 4) Начинать, начать пылить, запылить. Не жаль мені доріженьки, що закурилася. Гогорится также и о снѣгѣ. От схопилась хуртовина, закурилася долина. 5) Запыливаться, запылиться, покрыться пылью.
Перехиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перехилити, -лю, -лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Перехилить голову. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля.
Полуночний, полуношний, -а, -е. Полночный. Світовая зоря ясна, полуночна темна. Стала полуночна година наступати, став Алкан баша до галери прибувати. Дума. Полуношна зірка зійшла, а вони ще далеко од села.
Попрямувати, -му́ю, -єш, гл. Пойти напрямикъ, направиться. Гапка потягла в хату, а Іван попрямував до клуні.
Свердельце, -ця, с. Ум. отъ свердло. Ум. сверделик, свердлик, свердельчик, сверде́льчичок.
Сирівець, -вцю и -вця, м.
1) Хлѣбный квасъ. І кубками пили сливянку, мед, пиво, бражку, сирівець.
2) = сириця.
3) мн. сирівці. То-же, что и постоли, но изъ сыромятной кожи съ шерстью.
Сінній, -я, -є. = сінешний. Іди, мила, іди, не барися, а з сіннього пороженьха назад.... вернися.
Хрещастий, -а, -е. 1) = хрещатий. Ой рости, дубе, в садочку, в хрещастім барвіночку. 2) Хрещасте. Родъ вышивки. Ціле хрещасте; половина хрещастого в вилках.
