Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмока

Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. Кролев. у. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Грин. III. 314. Мотря стала віджимати сорочки з від моки. Левиц. КС. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОКА"
Виплатити, -ся. Cм. виплачувати, -ся.
Діл IІ, -лу, м. Часть, доля. В діл Матвієві пішла пасіка. Черниг. у.
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.
Збро́йний, -а, -е. Вооруженный. Чи в мене військо не збройне? Макс. (1849), 90.
Ножаний и ножений, -а́, -е́. Ножной; къ ногамъ относящійся, на ногахъ находящійся. Ножана ступа. Сим. 139. Ножені пальці. Мнж. 42.
Обпірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. обіпрати, обперу, -реш, гл.кого. Стирать, постирать бѣлье чье. Діти мої, дітенята, люта зіма буде, а хто мене, стару матір, обпірати буде? Н. п. Та їх (діти) треба обшить, треба облатать, треба й обіпрать. Мал. 222.
Скаву! меж., выражающее визжаніе нѣкотор. животныхъ, напр. собаки, зайца. Лапки попік (зайчик). Скаву! Скаву! Мил. 57.
Теплість, -лости, ж. Теплота. Шейк.
Тілікати, -каю, -єш, гл. Тиликать, плохо играть на скрипкѣ. Шейк.
Тюпорити, -рю́, -ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.