Бояринувати, -ную, -єш, гл. Быть шаферомъ.
В'язатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Связываться. 2) Вязаться. Густо сей пояс в'язався. 3) О Раст.: завязываться. Мої угірочки густо в'язались в угудині.
Дряпу́чий, -а, -е. 1) Любящій царапаться. Кіт дряпучий. 2) Задорливый. Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде.
Льоно́к 2, -нку, м. 1) Ум. отъ льон. 2) Раст.: a) Linaria vulgaris. б) Linum catharticum.
Повозка, -ки, ж. Телѣга. Ум. повозочка. Та запрягай повозочку, та поїдем в чисте поле.
Сернюк, -ка, м. Самецъ серны, косули, Cervus capreolus.
Тато, -та, м. Отецъ. Вийди, доню, на. улицю тата визирати. Ум. и ласк. Татко, татенько, татечко, татонько, таточко, татульо, татуленько, татунь, татуньо, татусь, татусьо, татусик, татцьо, татценько. Ой татоньку, мій голубоньку! Ми з мамою щось порались коло печі, а татуньо були в церкві. Татуся.... на той раз не було.
Тиркотайло, -ла, с. Трещотка, стукалка.
Угринчук, -ка, м. = угрин.
Цівка, -ки, ж. 1) Стволъ дерева. Обчухрав гілля, тільки цівка зосталась. Увесь дуб почорнів од диму, кругом цівки роскидалися головешки. 2) = ціва 1. 3) Шпулька для наматыванія нитокъ (въ ткацкомъ челнокѣ, самопрялкѣ, шпулері и пр.). Cм. ціва 2. Щука-риба сукно ткала, а рак-неборак цівки сукав. 4) Трубка. У пневматичної машини дві цівки або дудки. 5) Ружейный стволъ. 6) Дымовая труба. 7) Трубчатая кость въ ногѣ животныхъ: верхня цівка — выше колѣна, нижня цівка — ниже колѣна. 8) Плечевая кость. 9) Часть олійниці. Cм. 10) мн. цівки. Родъ ловушки для звѣрей: веревочныя петая, при которыхъ остальная часть веревки скрыта въ дерев. трубкѣ, чтобы пойманный звѣрь не могъ перегрызть веревки 11) Струя. Дощ іде, як відром Ілле, а зо стріх біжить, як цівкою. Кров цівкою б'є. Добре цівкою смикнув. (О сильно пьяномъ). Ум. ці́вочка. Пішла за ткачика цівочки сукати.
