Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом.
Залі́зко, -ка, с. Утюгъ. Одна насилу володіла руками, прасуючи залізком мушлинову сукню.
Запроха́ти Cм. запрохувати.
Згли́бока нар. 1) Изъ глубины. 2) Глубоко. Сі приказки займають душу зглибока.
Неколи нар. Кое-когда, изрѣдка. Було прийде неколи, чуєш, а до нас не йде.
Роз'ятрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роз'ятритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Растравляться, растравиться. Рана роз'ятрилась. 2) Воспламеняться, воспламениться, возбудиться. Почувши хміль, хлопці роз'ятрились — тільки б гуляти.
Рукав, -ва, м. 1) Рукавъ. Сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. Як раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Сніг мов з рукава — сильный снѣгъ. Він би робив, та в його рукава болять — насмѣшка надъ лѣнивымъ. 2) Тонкій конецъ ступицы, обращенный наружу. 3) Часть начиння. Ум. рукавець, рукавчик, рукавочок, рукавонько.
Тупцюватися, -цююся, -єшся, гл. Переступать съ ноги на ногу.
Умалити, -ся. Cм. умаляти, -ся.
Чепак, -ка, м. Чепецъ. Чужій жоні чепак купив, а своїй ємь забив. Ум. чепачо́к.