Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відник

Відник, -ка, м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. Ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. МВ. (О. 1862. I. 86). Стоїть кухлик на віднички й умийся. Чуб. V. 522.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИК"
Відтерпіти Cм. відтерплювати.
Воркотня, -ні, ж. = воркітня. Воркотня, та не що-дня. Ном. № 2736.
Дарува́ння, -ня, с. Дареніе.
Затанцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Увлечься танцами. Катря до впаду не затанцюється, не росердиться до сварки. МВ. ІІ. 83.
Кедь нар. = коли. Як би я го зчарувала, кедь я чари не видала? Голов. Кедь не прийду за рік, за два — не чекай м'я, мила, нігда. Гол. І. 83.
Нагріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Нагрѣшить. Нагрішили та й покаємся. Стор.
На́йда, -ди, ж. Найденышъ.  
Трухлятина, -ни, ж. Гниль въ деревѣ. Покої були старі: в їх тхнуло трухлятиною. Левиц. Пов. 100.
Хварбувати, -бую, -єш, гл. = фарбувати.
Цьонтати, -таю, -єш, гл. Пѣть: цьон, цьон. (Cм.). Вх. Лем. 481. Cм. цінькати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.