Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відник

Відник, -ка, м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. Ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. МВ. (О. 1862. I. 86). Стоїть кухлик на віднички й умийся. Чуб. V. 522.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИК"
Арешта́нтський, -а, -е. Арестантскій.
Гре́к, -ка, м. Грекъ. Ном. № 12326.
Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
Здрі́бна нар. Мелко. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки. Гол. II. 17. Ум. здрібне́нька.
Кременистий, -а, -е. Кремнистый. Усе порожевіло: кременисті шпилі, грукучий Дніпро. МВ. ІІІ. 125.
Кремениця, -ці, ж. Раст. Petasites officinalis. Шух. І. 22.
Підсіненко, -ка, с. Ум. отъ підсіння.
Простибі сокр. изъ прости-біг. Прости Богъ. Шух. І. 77. Простибі, що такого бажаю. Полт. І спасибіг вам, паниченьку, і простибіг вам за вашу ласку. Левиц. Пов. 224.
Терпець, -пцю, м. Терпѣніе. Еге! терпи, — що терпець увірвався. Чуб. 1. 297. Багач не має терпцю, приходит знову і знову. Гн. II. 28.
Угав, -ву, м. Остановка, успокоеніе, покой. Нема йому вгаву ні вдень, ні вночі — кричить та й кричить, мов з його чорт лика дере. П'є й п'є, нема йому і вгаву. Ном. № 11703. Без угаву. Безпрестанно. Без вгаву мучила біда. Мкр. Г. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.