Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відник

Відник, -ка, м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. Ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. МВ. (О. 1862. I. 86). Стоїть кухлик на віднички й умийся. Чуб. V. 522.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИК"
Батожжя, -жя, с. соб. Кнуты, плети. Було ні за що батожжям одшкварить. Рудч. Ск. II. 204. Діжа, діжа! треба тобі віхтя та ножа, а хазяйці батожжа! Грин. І. 77.
Блюзник, -ка, м. Богохульникъ, кощунъ. Балт. у.
Гурча́ння, -ня, с. Гудѣніе, журчаніе.
Дідові́д, -во́да, м. Тотъ, кто водить слѣпыхъ нищихъ. Н. Вол. у. Шух. І. 33.
  Є́сь, єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч.
Кугина, -ни, ж. Раст. Prunus mahaleb. ЗЮЗО. І. 132.
Неспособний, -а, -е. 1) Непригодный. 2) Находящійся не въ силахъ, не въ состояніи сдѣлать что.
Отерхати, -ха́ю, -єш, гл. Навьючить. (Гуцульск.).
Переп'ясти. Cм. перепинати.
Припір, -по́ру, м. Часть шеи у вода, о которую упирается ярмо. Волч. у. Мнж. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.