Відсипати, -па́ю, -єш, сов. в. відсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Отсыпать, отсыпать, отмѣрять, отмѣрить что-либо сыпучее. Відсип і мені трохи борошна. Треба відсипати хліб у гамазею, що весною позичали. 2) Отливать, отлить. Відсипала борщу в глечик.
Зару́ка, -ки, ж. Порука, поручительство. Паші молодії мрії знайшли в Шевченкові... заруку своєї будущини. Змовленая Марусенька... положила білу руку на заруку.
Облупати, -ся. Cм. облупувати, -ся.
Перебороти, -рю, -реш, гл. Побороть, побѣдить. Чи ми переборем, чи вна трутит у могилу, — наша слава буде.
Просохти. Cм. Просихати.
Свидовий, -а́, -е́ 1) Изъ дерева свид. Вирубай тридевять дубцов тернових, глодових, шипшинових і свидових. 2) Не переспѣлый, чуть-чуть недозрѣлый. Чи не сиплеться пшениця? — Ні, вона саме свидова. видове жито. У нас молотять жито свидове, з його хліб смачніший бува.
Тушкування, -ня, с.
1) Приготовленіе чего нибудь въ закрытомъ сосудѣ.
2) Окутываніе.
Уранці нар. Утромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміяться.
Устоньки, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Шурнути, -рну, -неш, гл.
1) Толкнуть, пырнуть. Як шурнула хруща в писк, аж рос кинув крила.
2) Броситься, повалить. Вони й шурнули далі, аж не потовпляться в двері.
