Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпливати

Відпливати, -ва́ю, -єш, сов. в. відпливти, -ву, -веш, відплинути, -ну, -неш, відплисти, -ву, -веш, гл. Отплывать, отплыть. Селезник одплив трохи далі. Грин. І. 104. Сіли собі у човничок, од бережка відплинули. Чуб. V. 558.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПЛИВАТИ"
Катований, -а, -е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
Кумцьо, -ця, м. Ум. отъ кум.
Лебедій, -дя, -дє Лебяжій. А у днину припочину на лебедіх грудях. Федьк. III. 156.
Ма́сниця, -ці, ж. Масленица. Камен. у. Почекайте, вареники, прийде на вас масниця! Чуб. І. 265. Ум. масничка.
Овадний, -а, -е. = оводний. Проск. у.
Перкаль, -лю, м. Коленкоръ.
Попросити, -шу́, -сиш, гл. Попросить. Просили батько й мати, просила й родина, нехай його ще попросить лихая година. Мет. 84.
Султанич, -ча, м. Сынъ султана. К. ПС. 68.
Трясявина, -ни, ж. = трясовина. Н. Вол. у.
Черчеть, -ти, ж. = черч. Шух. І. 152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.