Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відписувати

Відписувати, -сую, -єш, сов. в. відписати, -шу, -шеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтитъ письменно. От і написали до царя, а цар одписав і кличе до себе. Рудч. Ск. II. 71. Наші хлопці назад листи одписали. Грин. ІІІ. 563 На сей лист не відписано мені нічого. К. XII. 65. 2) Завѣщать, оставлять, оставить по завѣщанію. Може старий відпише флігель мені. Левиц. Пов. 80. Макієвський пан відписав на церкву худобу. Г. Барв. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПИСУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПИСУВАТИ"
Гендлювати, -люю, -єш, гл. Барышничать, маклачить.
Довший, -а, -е. Ср. ст. отъ до́вгий. Хороша (пісня), коли б трохи довша. Ном. № 13854., Ум. До́вшенький.
Зносок, -ска, м. = знісок. Куряче яйце, зносок називаємоє. Воно маленьке, таке як гороб'яче. Драг. 57.
Кибисть, -сти, ж. = кебета. Нема кибисти у його. Н. Вол. у.
Перепродуха, -хи, ж. = перекупка.
Підупадати, -да́ю, -єш, сов. в. підупасти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, прійти въ упадокъ. Деякі великі (ярмарки) підупали. О. 1861. IX. 181. 2) Бѣднѣть, обѣднѣть. Як я се добро мав, то я тоді кумував, а як тепер підупав, то я вже не кум став. Чуб. І. 233. 3)на силах. Ослабѣвать, ослабѣть.
Повідкупляти, -ляю, -єш, гл. Откупить, выкупить (во множествѣ).
Протягти, -ся. Cм. протягати, -ся.
Триконь Только въ выраженіи: у триконь. Тройкой лошадей.
Шугерть, -ти, ж. Тревога? А він каже: сховай (крадене), поки шугерть перейде. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПИСУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.