Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відписувати

Відписувати, -сую, -єш, сов. в. відписати, -шу, -шеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтитъ письменно. От і написали до царя, а цар одписав і кличе до себе. Рудч. Ск. II. 71. Наші хлопці назад листи одписали. Грин. ІІІ. 563 На сей лист не відписано мені нічого. К. XII. 65. 2) Завѣщать, оставлять, оставить по завѣщанію. Може старий відпише флігель мені. Левиц. Пов. 80. Макієвський пан відписав на церкву худобу. Г. Барв. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПИСУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПИСУВАТИ"
Березівка, -ки, ж. Настойка водки на молодыхъ березовыхъ листочкахъ или почкахъ (употребл. при лѣченіи ранъ). Маркев. 171. Чуб. VII. 447.
Бузувати, -зую, -єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ. Желех.
Витрухати 2, -хаю, -єш = витрусити
Гловарь, -ря, м. Верхній косякъ у дверей и оконъ.
Ді́яння, -ня, с. Дѣланіе.
Зачебе́рхнути, -ну, -неш, гл. Зачерпнуть, загресть очень много.
Лю́шенька, -ки, ж. Ум. отъ люшня́.
Повивішувати, -шую, -єш, гл. Вывѣсить (во множествѣ).
Припутина, -ни, ж. Временная подпорка къ стропиламъ для удержанія ихъ въ вертикальномъ положеніи. Харьк.
Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів. Св. Л. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПИСУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.