Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відписувати

Відписувати, -сую, -єш, сов. в. відписати, -шу, -шеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтитъ письменно. От і написали до царя, а цар одписав і кличе до себе. Рудч. Ск. II. 71. Наші хлопці назад листи одписали. Грин. ІІІ. 563 На сей лист не відписано мені нічого. К. XII. 65. 2) Завѣщать, оставлять, оставить по завѣщанію. Може старий відпише флігель мені. Левиц. Пов. 80. Макієвський пан відписав на церкву худобу. Г. Барв. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПИСУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПИСУВАТИ"
Винохід, -хода, м. Иноходецъ. Спочили вони з матір'ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі. ЗОЮР. II. 50.
Здуплена́тіти, -тію, -єш, гл. = здуплавіти. Груша здупленатіла. Черк. у.
Лип'я́нка, -ки, ж. Порода грибовъ. Черк. у.
Нарази́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. 2) — кому. Навлечь на себя чье нибудь неудовольствіе.
Попона, -ни, ж. Попона. Червоні попони, червоні сідла. Грин. II. 315.
Потоп, -пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу. К. Іов. 49.
Росплюскати, -каю, -єш, гл. 1) Расплескать. 2) = росплющити 2.
Соромитися, -млюся, -мишся, гл. Стыдиться, конфузиться. Бо я вже й Бога не боюсь і не соромлюся людей. Шевч.
Увертіти, -ся. Cм. увертати, -ся.
Утирити, -рю, -риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Мнж. 79. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПИСУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.