Боровичок, -чка, м. Ум. отъ боровик.
Гарбузеня, -няти, с. Шутливо: маленькая тыква. Ум. гарбузенятко. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Здога́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. здогада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Догадываться, догадаться. А соцький ся здогадав, штирі хлопці варти дав.
Кипарис, -су, м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні.
Книш, -ша́, м.
1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Повна піч паляниць, посередині книш. У гуцуловъ въ книш кладется смѣсь изъ варенаго картофеля, овечьяго сыру, смѣшаннаго съ петрушкою, чеснокомъ и пр., а сверху масло или солонина.
2) Пренебрежительное прозвище священниковъ и дьячковъ.
3) Камковый верхъ мѣховой шапки галицкаго міщанина, выдающійся надъ опушкой въ формѣ книша.
4) мн. Родъ вышивокъ на рубахѣ. Ум. книшик.
Покудкудакати, -каю, -єш, гл. Покудахтать (о курицѣ).
Почерничити, -чу, -чиш, гл. Побыть монахиней.
Пропхати, -ся. Cм. пропихати, -ся.
Цюрпіль, -лі, ж. = банюра.
