Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відничок

Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИЧОК"
Жебра́чка, -ки, ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка! Черк. у.
Історичній, -я, -є. Историческій. Велика історична робота. О. 1861. І. 319. Книги історичні. K. Гр. Кв. XIII. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду? К. ХП. 40.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Пазати, -заю, -єш, гл.коло кого. Возиться съ чѣмъ, кѣмъ, хлопотать, заботиться о чемъ, комъ, досматривать что, беречь. Чоловік і батько лежать хворі, а ти все коло їх пазаєш. Волч. у.
Позаробляти, -ля́ю, -єш, гл. Задѣлать (во множествѣ).
Пробілювати, -люю, -єш, сов. в. пробілити, -лю́, -лиш, гл. Чистить, очистить кожу шкафою (у кожевниковъ). Шух. І. 254.
Роздути, -ся. Cм. роздимати, -ся.
Роскошіти, -шію, -єш, гл. Дѣлаться роскошнѣе. Коси у їх роскошіють. Г. Барв. 293.
Сідало, -ла, с. 1) Насѣстъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. 2) Сѣдалищная часть человѣческаго тѣла, задница. ЕЗ. V. 57.
Суховершки, -ків, м. Раст. a) Ajuga genevensis L. ЗЮЗО. І. 110. б) Ajuga reptans L. ЗЮЗО. І. 175. в) Brunella vulgaris Benth. ЗЮЗО. І. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДНИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.