Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відничок

Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИЧОК"
Біловинники, -ків, м. мн. Родъ зимнихъ яблокъ. Галиц.
Гони́телька, -ки, ж. 1) Гонительница, преслѣдующая. Желех. 2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. Пирят. у. 3) Шалунья, непосѣда. Брацл. у.
Гуртопра́в, -ва, м. Гуртовщикъ, пастухъ, гонящій гурт.
Дочвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Доплестися, добрести. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Котл. Ен. V. 20.
Обов'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обов'язатися, -жуся, -жешся, гл. Обязываться, обязаться.
Пирконосий, -а, -е. Курносый. Угор.
Радосточка, -ки, ж. Ум. отъ радість.
Рябок, -бка, м. 1) Рябчикъ. 2) Веснушка. Чуб. І. 59.  
Турун, -на, м. Насѣк. Carabus, жужелица. Вх. Пч. І. 5.
Упокоювати, -ко́юю, юєш, сов. в. упоко́їти, -кою, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. К. Псал. 139. Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять. Мир. Пов. II. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДНИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.