Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмочити

Відмочити Cм. відмочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОЧИТИ"
Багатішати, -шаю, -єш, гл. = багатіти.
Кінцевий, -а, -е. Конечный; послѣдній въ концѣ. На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму. Шух. I. 182.
Кровавий, крова́вити и пр. Cм. крівавий, крівавити и пр.
Купний, -а́, -е́ Покупной. Купне щупне. Ном. № 10482. А ні то воли продажні, а ні то вони купні. Грин. III. 518.
Облестити Cм. облещувати.
Обшмагати, -га́ю, -єш, гл. Отстегать, исполосовать. Усю спину обшмагали. Ком. II. 37.
Палимон, -на, м. Большая палка. Мнж. 188. Гляди лишень, гадючий сину, щоб я тобі часом палимона не дав. Староб. у.
Повинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Він у чому помилиться, — вона себе повинуватить. МВ. (О. 1862. І. 71). Усі будете повинувачені до одного. МВ. (О. 1862. І. 103).
Токарівна, -ни, ж. Дочь токаря.
Урядник, -ка, м. Чиновникъ, должностное лицо. Шейк. Чуб. II. 71, 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.