Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмочити

Відмочити Cм. відмочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОЧИТИ"
Архи́мник, -ка, м. Шарлатань, плутъ. Та й остогиділи мені оці трикляті дурисвіти, чи то пак — архимники, що знай нашого брата дурять та під манастир підводять. Харьковъ.
Безвладність, -ности, ж. Безсиліе, слабость, немощность. Желех.
Галагівка, -ки, ж. = гаївка. Желех.
Зави́дка, зави́дко, нар. Засвѣтло. Коли б мені завидка додому прийти. Камен. у. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка. Чуб. V. 47.
Німфа, -фи, ж. Нимфа. Ти вітаєш, як у того Нуми тая німфа Егерія. Шевч. 240.
Обхватувати, -тую, -єш, сов. в. обхвати́ти, -чу́, -тиш, гл. Обхватывать, обхватить. Тонкого полотна сорочка так і обхватне пишне стегно. Стор. І. 208.
Снігар, -ра, м. = снігур. Вх. Уг. 268.
Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
Укоряти, -ряю, -єш, сов. в. укори́ти, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти. АД. І. 212.
Чулко, -ка, с. Головной уборъ засватанной дѣвушки: картонный обручъ, обвитый лентами, сзади также виситъ пучекъ лентъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.