Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмочити

Відмочити Cм. відмочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОЧИТИ"
Від'Їздний, -а, -е. Который на отьѣздѣ, прощальный. Так може, діду, й од'їздної (чарки)? О. 1862. І. 51. від'їздне = відклінне.
Жура́вочка, -ки, ж. Ум. отъ журавка.
Козакоман, -на, м. Любитель козаковъ. Слово, введенное Кулишемъ: Присвят усіх моїх творів землякам-козакоманам. К. Дз. 100.
Підпушати, -ша́ю, -єш, сов. в. підпуши́ти, -шу́, -шиш, гл.землю. Разрыхлять, разрыхлить землю.
Пообхвачувати, -чую, -єш, гл. = пообхоплювати.
Прядиво Cм. прядіво.
Сироватень, -тня, м. пт. Лунь. Мнж. 192.
Скрізь нар. Вездѣ. Скрізь добре, де нас нема. Ном. Скрізь гармидер та реготня в хаті і на дворі. Шевч. 2) Всегда, постоянно. Він скруозь так робить, — так і вчора й позавчора було. Черн. г.
Торгнути, -ну, -неш, гл. Дернуть. Шейк.
Уталашитися, -шуся, -шишся, гл. Утихнуть, стихнуть. (Угор.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.