Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відор

Відор, -ру, м. Отработокъ пахотой за пользованіе землею. Херс. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДОР"
Бокшистий, -а, -е. О масти: съ бѣлыми пятнами на бокахъ. Желех.
Доко́вувати, -вую, -єш, сов. в. докува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушкѣ).
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Клишавий, -а, -е. Косолапый. Клишавий кінь. Н. Вол. у.
Невважливо нар. Невважно. Кивала головою .... невважливо, як ті, що дуже куди потішаються. МВ. (О. 1862. І. 105).
Нестаток, -тку и -тка, м. 1) Нужда, недостатокъ. Прийшов нестаток — випив остаток. Чуб. І. 233. 2) = нестатечний. Дала матка за нестатка, та й навіки-м пропала. Грин. III. 323.
Пірзний, -а, -е. = спорзний. Вх. Зн. 66.
Прожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. прожерти, -жеру́, -жере́ш, гл. Проглатывать, проглотить; сожирать, сожрать, пожрать. Драг. 249. Адам узів в рот та нагадавсі, шьо то Бог заказав, та й лапнувсі за горло, щоби не прожер. Гн. II. 223. Плив по морі, та й го риба з човном прожерла. Гн. І. 48. Царь оддав змієві прожерти свою дочку. Драг. 248.
Фуярити, -рю, -риш, гл. Говорить, дѣлать глупости. Вх. Зн. 75.
Халуззя, -зя, с. Мелкія вѣтки, прутья, то-же, что и хамло 1. Халуззя сякого-такого назбірав у лісі. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.