Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмолити

Відмолити, -ся. Cм. відмолювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОЛИТИ"
Ах! меж. Ахъ! А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти? Коцип. І. 5.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505.
Обаполок, -лка, м. 1) Горбыль, крайняя доска при распилкѣ бревна. 2) Окраина. Кий там чорт у Харькові городи! хиба по обапілках города. Лебед. у.
Обчистити Cм. обчищати.
Поділити, -ся. Cм. поділяти, -ся.
Сорокатільник, -ка, сорокач, -ча, м. = сорокопуд. Вх. Пч. II. 12.
Халупа, -пи, ж. Лачуга, избенка. Ном. № 12703. Чуб. II. 196. Ум. халупка. Вільно губці в своій халупці. Ном. № 6812.
Хрястка, -ки, ж. = хрустка. Вх. Пч. І. 15.
Часопис, -су, м. Газета, періодическое изданіе. Черніговський губернський часопис. Ном. Передмова II.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.