Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпірка

Відпірка, -ки, ж. Отговорка. От і має відпірку. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПІРКА"
Баштанище, -ща, с. Поле, бывшее подъ бакшей.
Воювник, -ка, м. = войовник. К. XII. 58. К. ЦН. 159.
Глаїти, глаю, -їш, гл. Успокаивать. Желех.
Глибокість, -кости, ж. Глубина, глубь. К. Бай. 106. Розступися, синє море, в своїй широкості, нехай же я життя скончу в твоїй глибокості. Чуб. 378.
Ди́скос, -су, м. Дискосъ.
Дьор, -ру, м. Въ выраженіи: дьо́ру да́ти. Удрать. Кв.
Козакоман, -на, м. Любитель козаковъ. Слово, введенное Кулишемъ: Присвят усіх моїх творів землякам-козакоманам. К. Дз. 100.
Рабівницький, -а, -е. Грабительскій.
Ручно, руїнно, нар. = зручно. Вам би радіти, що так виходить ручно. МВ. (О. 1862. I. 103). Вони тут часто бувають, то їм і рушно сказати батюшці, а мені далеко ходити. Волч. у. (Лобод.).
Славитися, -влюся, -вишся, гл. Славиться.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.