Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпірка

Відпірка, -ки, ж. Отговорка. От і має відпірку. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПІРКА"
Гора́рь, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ. Вх. Уг. 233.
Діл IІ, -лу, м. Часть, доля. В діл Матвієві пішла пасіка. Черниг. у.
Закихи́кати, -каю, -єш, гл. закахикати.
Капцан, -на́, м. Голякъ, бѣднякъ. Желех.
Кисет, -та, м. Кисетъ. Плели з ниток якісь кисети на тютюн. Левиц. І. 506.
Кірець, -рця́, м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу. Грин. І. 207.
Побивач, -ча, м. Снарядъ для набиванія обручей. Вх. Лем. 451.
Поростоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ростопи́ти, но во множествѣ.
Росприскувати, -кую, -єш, сов. в. роспри́скати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Скидень, -дня, м. Родъ красной рыбы въ Азовскомъ морѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.