Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпірка

Відпірка, -ки, ж. Отговорка. От і має відпірку. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПІРКА"
Ло́ки, -ків, м. мн. Локоны. Закр.
Невіронька, -ки, ж. Ум. отъ невіра.
Нерівень, -вня, м. Неравный. Вельможная пані нерівня кохала. Чуб. V. 1068.
Перешкодник, -ка, м. Препятствующій, бывающій помѣхой.
Піскуваха, -хи, ж. Низкое песчаное мѣсто. Піду на піскуваху та й там викосю. Зміев. у.
Повиживати, -ва́ю, -єш, гл. Остаться въ живыхъ (о многихъ).
Самоукий, -а, -е. Самъ учившійся. Желех.
Смолити, -лю́, -лиш, гл. Смолить.
Суховершки, -ків, м. Раст. a) Ajuga genevensis L. ЗЮЗО. І. 110. б) Ajuga reptans L. ЗЮЗО. І. 175. в) Brunella vulgaris Benth. ЗЮЗО. І. 115.
Труднота, -ти, ж. = трудність. К. Кр. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.