Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмовити

Відмовити, -ся. Cм. відмовляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВИТИ"
Безлюдно нар. Безлюдно.
Брезький, -а, -е. = брезклий 1. Мнж. 176.
Випряжний, -а, -е. Выпряженный? Встрѣчено только въ пѣснѣ, опубликованной у Макс. (1834, 130) и повидимому фальсифицированной: Коні воронії, коні випряжнії. АД. І. 144.
Грімни́й, -а́, -е́. Грозный, громовой. Звертається до козаків понуро і з грімкою мовою. Стор. МПр. 161.
Ли́гирь, -ря, м. Нищій. Там у городі скрізь лигиря сидять попід барканами, просять милостині. Грин. II. 180. Ув. лигиря́ка. Грин. II. 180.
Простудити, -джу́, -диш, гл. 1) Охладить, охолодить. 2) Простудить.
Сявкання, -ня, с. Гоготаніе гусей, преимущественно гусятъ. Волын. г. Желех.
Трясолупки, -пок, ж. Раст. Capsella Bursa pastoris Moench. Вх. Пч. І. 9.
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.
Чуднота, -ти, ж. Диво. Не ест великой чудноти. Не велико диво. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.