Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмовити

Відмовити, -ся. Cм. відмовляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВИТИ"
Бальо, -ля, с. Дѣтск. 1) Баранокъ. Шейк. 2) = гостинець. Желех.
Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.
Гилля 2, -ля, с. соб. = гілля.
Зшумати, -маю, -єш и зшумувати, -мую, -єш, гл. Собрать пѣну при кипѣніи. Вх. Зн. 22.
Кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Кужбитися, -блюся, -бишся, гл. Гнуться, горбиться. Желех.
Напросте́ць нар. = навпростець. Ворона напростець літає. Ном. № 11405.
Проохкати, -каю, -єш, гл. Проохать. Як охнула звечора, та й усю ніч проохкала, думала, що й до світу не доживе. Харьк.
Сусік, -ка, м. Закромъ. Вх. Зн. 68.
Шабас, -су, м. = шабаш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.