Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відниха

Відниха, -хи, ж. Відник. Лебед. у. Вх. Пч. II. 6. О. 1862. II. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИХА"
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Зобати, -ба́ю, -єш, гл. = дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає. Чуб. V. 854.
Калинівка, -ки, ж. Настойка на калинѣ.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы. Вх. Пч. І. 14.
Нічичирк! межд. ні-гу-гу! Цыцъ! Кажи ти, Яремо, а ти, Хомо, нічичирк! О. 1862. VI. Костомар. 45.
Окрайчик, -ка, м. Ум. отъ окраєць.
Ріпниця, -ці, ж. Работница при нефтяныхъ шахтахъ.
Рожденець, -нця, м. Уроженецъ. Та він ще з дідів, з прадідів — рожденець харьківської губерні. Харьк.
Стожалля, -ля, с. Мѣсто, гдѣ ставятъ стоги.
Стрічатися, -ча́юся, -єшся, гл. = стріватися. Стрічаються на Стрітення зіма з літом. Ном. № 521.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДНИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.