Висиновити, -влю, -виш, гл. Исключить изъ семьи, лишить наслѣдства. Було в його два сини.... Андрія, кажуть, не злюбив за щось: видко той не вмів шануваться, дак він його висиновив — прогнав з двору.
Відмотати Cм. відмотувати.
Ди́вити, -влю, -виш, гл. = Дивувати. Хто дивить, нехай собі так чинить.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду.
Злячи, -жу, -жеш, гл. = злягти.
Нагави́ці ж. мн. = ногавиці. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає.
Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Пообсіватися, -віємося, -єтеся, гл. Окончить сѣять. За годинки люде пообсівалися.
Хоркотати, -кочу, -чеш, гл. = гаркавити.
