Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відниця

Відниця, -ці, ж. = відник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИЦЯ"
Веретільниця, -ці, ж. 1) = веретільник. Вх. Пч. I. 16. 2) Родъ рыбы. Шух. I. 24. 3) Злая женщина.
Високо нар. Высоко. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ном. № 2552. Ум. височенько.
Гляганий, -а, -е и пр = ґляґаний и пр.
Зумрати, -ра́ю, -єш, гл. Съѣсть, уплесть. Так цілого хліба і зумрав. Козелецк. у. Слов. Д. Эварн.
Моча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Мокать. А не хочеш — вибачай: ложечки не мочай. Чуб.
Послати I, -ся. Cм. посилати, -ся.
Приймаченько, -ка, м. Ум. отъ приймак.
Розор I, -ру, м. Разореніе. Алв. 76. Дома усе в розор пішло, а він — сиди. Мир. Пов. І. 129. Те поїли, те попили, те розібрали, того не догледіли — розор та й годі! Кв. ІІ. 222.
Танцюра, -ри, об. Танцоръ, танцорка. Співак, танцюра на всі руки. Котл. Ен. IV. 11.
Хвоськати, -каю, -єш, гл. = хвиськати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.