Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відниця

Відниця, -ці, ж. = відник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИЦЯ"
Бунтівниця, -ці, ж. Бунтовщица, мятежница.
Нагля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = наглити.
Пилка I, -ки, м. 1) Пила. Вас. 149. 2) Родъ игры въ мячъ. Левиц. І. 346. Ум. пи́лочка.
Річний, -а, -е. Годовой. Річна плата. Левиц. І. 214.
Слідувати, -ду́ю, -єш, гл. = слідкувати. Так і біга, так і слідує за ним. Зміев. у.
Упаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. упаскудити, -джу, -диш, гл. Загаживать, загадить, запачкивать, запачкать.
Хрипавка, -ки, ж. Хрипота, осиплость. Вх. Зн. 77.
Цюприк, -ка, м. Верхушка. Вх. Зн. 79.
Штовхонути, -ну, -неш, гл. Съ силой толкнуть. Як штовхоне вовка рогами під бік. Чуб. II. 126.
Щебетуха, -хи, ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. Ум. щебетушка, щебетушечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.