Гичка, -ки, ж.
1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка.
2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма.
3) Качань кукурузы безъ зеренъ.
4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи.
5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. гичечка.
Двої́ти, двою́, двої́ш, гл. 1) Двоить. 2) Дѣлать или говорить одинъ разъ такъ, а другой — иначе. Він раз каже так, а раз инак: він сам двоїть.
Кабаськати, -каю, -єш, гл. Кричать: кабась! кабась! сзывая свиней.
Мо́рок, -ку, м. 1) Мракъ. Обгорнув (Оврама) морок великий. К. Густий морок скрізь по хатах, густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках. Нехай його густий обійме морок. 2) Чортъ, нечистая сила. Cм. морока 2.
Обляскати, -каю, -єш, гл. = обляпати. Я так обляскала у віск запаску.
Перепитки, -ків, м. мн. Свадебный обрядъ: выпивая рюмку, дарить что-либо новобрачнымъ. Cм. перепивати 2.
Розледачитися, -чуся, -чишся, гл. = розледачіти.
Селечко, -ка, с. Ум. отъ село.
Страшитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Страшиться, чувствовать страхъ. Десь ти сам боїшся, і нас козаків страшишся.
Устой нар. Стоймя. Огорожен дошками встой.