Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віднімати

Віднімати, -маю, -єш, сов. в. відняти, -німу, -меш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто відняв? Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНІМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНІМАТИ"
Бісний, -а, -е. = біснуватий. Фр. Пр. 59.
Варяга, -ги, м. Здоровякъ. У мене син такий варяг. Ном. № 13944.
Загамува́ти, -му́ю, -єш, гл. Успокоить, укротить, обуздать, усмирить, придержать.
Моло́зиво, -ва, с. Первое молоко послѣ родовъ у женщины, коровы и пр. іти́ до кого на молозиво. Идти поздравлять съ новорожденнымъ. Полт.
Мо́чва, -ви, ж. Слякоть. Черниг. у.
Пригіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть.
Прикинути, -ся. Cм. прикидати, -ся.
Тутарь, -ря, м. Здѣшній, мѣстный житель. Ой тутару, ой тутареньку, сему дому господареньку. Гол. IV. 310.
Хлястор, -ра, м. Тряпка, въ которую заворачиваютъ пулю для винтовки.
Читач, -ча, м. Читатель. К. ЧР. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДНІМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.