Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмовляти

Відмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відмовити, -влю, -виш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Чи не закинути ще раз? — То й закиньмо, — одмовив Панько. Левиц. І. 121. 2) Отговаривать, отговорить. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде. Грин. ІІІ. 179. 3) Отказывать, отказать. Уранці йде Олеся дружок збірати; куди вступить, усюди одмовляють. МВ. І. 41. 4) Отбивать, отбить. Відмовилась мого любка від мого порога. Гол. IV. 454. 5) Произносить, произнесть. Молитву відмовляє і про шахрайство гадає. Ном. Жид борухи відмовляє. Ном. № 12157. 6) Заговаривать, заговорить (отъ болѣзни). Я від вас (пропасниць) знаю, од всіх одмовляю: не мучте бідних христіян. Чуб. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВЛЯТИ"
Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Обміркуватися, -куюся, -єшся, гл. Разсудить, обсудить, размыслить. Обміркуйся гаразд. МВ. ІІ. 112.
Подоповняти, -ня́ю, -єш, гл. Дополнить (во множествѣ).
Попадати 2, -да́ю, -єш, сов. в. попасти, -паду́, -деш, гл. Попадать, попасть, поймать, захватить.
Попектися, -печу́ся , -че́шся, гл. 1) Испечься (о многомъ). Гарно паляниці попеклися. Славяносерб. у. 2) Обжечься. Він, кажуть, на якомусь заводі робив і там дуже попікся, ото й шрамуватий того такий. Пирятин. у.
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.
Протуряти, -ря́ю, -єш, сов. в. протури́ти, -рю́, -риш, гл. Прогонять, прогнать. Латинян к чорту протуривши, з Енеєм в купу ізійшлись. Котл. Ен. VI. 34. Протурили татарську орду за Перекіп. Стор. МПр. 28.
Ржавець, -вця, м. Ржавое болото, ржавая рѣка.
Ростоплюватися, -лююся, -єшся, гл. = ростоплятися.
Сіркувати, -кую, -єш, гл. Мазать стѣны полубѣлой глиной передъ окончательнымъ бѣленіемъ. Давайте глини, будемо сіркувати, а послі побілуємо. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.