Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмовляти

Відмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відмовити, -влю, -виш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Чи не закинути ще раз? — То й закиньмо, — одмовив Панько. Левиц. І. 121. 2) Отговаривать, отговорить. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде. Грин. ІІІ. 179. 3) Отказывать, отказать. Уранці йде Олеся дружок збірати; куди вступить, усюди одмовляють. МВ. І. 41. 4) Отбивать, отбить. Відмовилась мого любка від мого порога. Гол. IV. 454. 5) Произносить, произнесть. Молитву відмовляє і про шахрайство гадає. Ном. Жид борухи відмовляє. Ном. № 12157. 6) Заговаривать, заговорить (отъ болѣзни). Я від вас (пропасниць) знаю, од всіх одмовляю: не мучте бідних христіян. Чуб. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВЛЯТИ"
Доїхати Cм. Доїжджати.
Звірря́, -ря́, с. соб. Звѣри. Звірря в ліс ховається. Грин. І. 192.
Кагал, -лу, м. 1) Кагалъ — еврейская община. Жидівські кагали, ярмарки були йому замість телеграфів. Левиц. І. 180. 2) Презрительно: вообще какая-нибудь община, груша, кружокъ людей. Що там ні коять по ворожих кагалах, що ні видумують, як би те життя зупинити, — воно ширше та ширше виявляється. О. 1862. III. 26. 3) У Гулака-Артемовскаго кагалом названо общество чертей, вообще населеніе ада: В письмі стоїть (чапиш сміло): на кагал бісовський з начинкою душу й тіло одписав Твердовський. О. 1861. III. Г. Арт. 104. 4) Шумное, крикливое собраніе.
Паровина 2, -ни, ж. Поле, выоранное на паръ. Н. Вол. у. Cм. паренина, парениця. Ум. парови́нка. Унадився чорний веперь паровинку рити. Гол. IV. 506.
Пасішник, -ка и пр. Cм. пасічник и проч.
Попересміювати, -юю, -єш, гл. Осилить въ смѣхѣ (многихъ).
Припослідок, -дку, м. Конецъ. Преимущ. въ выраженіи: на припослідку. Въ самомъ концѣ, послѣ всего. На припослідку виходе биться той Іван. Грин. І. 182.
Силяти, -ля́ю, -єш, гл. Низать. КС. 1884. IX. 66.
Траплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трапитися, -плюся, -пишся, гл. Случаться, случиться. Левиц. І. 295. Трапляється і десять батьків на году, а мати одна на роду. Міусск. окр. Наталці траплялись женихи. Котл. Н. П. 350. Трапилось лихо. Трапляється, часом тихенько заплаче. Шевч.
Цяцянка, -ки, ж. Игрушка, пустякъ. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном. № 4515.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.