Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмовляти

Відмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відмовити, -влю, -виш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Чи не закинути ще раз? — То й закиньмо, — одмовив Панько. Левиц. І. 121. 2) Отговаривать, отговорить. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде. Грин. ІІІ. 179. 3) Отказывать, отказать. Уранці йде Олеся дружок збірати; куди вступить, усюди одмовляють. МВ. І. 41. 4) Отбивать, отбить. Відмовилась мого любка від мого порога. Гол. IV. 454. 5) Произносить, произнесть. Молитву відмовляє і про шахрайство гадає. Ном. Жид борухи відмовляє. Ном. № 12157. 6) Заговаривать, заговорить (отъ болѣзни). Я від вас (пропасниць) знаю, од всіх одмовляю: не мучте бідних христіян. Чуб. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВЛЯТИ"
Байоро, -ра, с. = баюра 1. Вх. Лем. 389. Ув. байорисько. Вх. Лем. 389.
Вата, -ти, ж. Родъ невода съ мелкими ячеями для небольшой рыбы. Вх. Пч. ІІ. 21.
Дозоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Допекать, допечь кому нибудь. Хиба я не знаю, як їм (вівцям) оцей дощ дозоля? Мир. ХРВ. 51.
Зретитися, -чуся, -тишся, гл. = зратитися. Попереду жили нічого, а далі зронилися, зретилися, що-дня сварка та колотня, та й розійшлися. Камен. у. Ге-ге! уже ся зретили, то шкода і вмовляти. Камен. у.
Лушпа́нити, -ню, -ниш, гл. Бить, колотить кого. Ухопив його та й лушпанить. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Люзува́ти, -вую, -єш, гл. Смѣнять. Пішов фрайтер молоденький стойку люзувати. Федьк. III. 164.
Мі́цність, -ности, ж. Крѣпость, прочность. Для міцности зашито двічі. Конст. у.
Побілка, -ки, ж. Глазурь изъ бѣлой фаянсовой глины, которою покрываютъ глиняную посуду передъ размалевкой ея. Шух. І. 262.
Розстилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. розіслатися, -стелюся, -лешся, гл. Степ почав розстилатись далеко, далеко і зеленів, скільки засягало око. Левиц. Пов. 369. Ой хрещатий барвіночку, розстилайся нижче, ой ти, милий чорнобривий, присунься ще ближче. Чуб. V. 181.
Росторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Расторговаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.