Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмолювати

Відмолювати, -люю, -єш, сов. в. відмолити, -лю, -диш, гл. Отмаливать, отмолить. Щоб відмолювали тяжкії мої гріхи. Стор. Буду просить Бога.... може ще і одмолю його (сина). Рудч. Ск. II. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОЛЮВАТИ"
Ворка, -ки, ж. Ворчанье. Випивай, щоб на ворку не оставалось. Ном. № 11555. Ну бо допивай, а то буде чоловіча ворка гнаться. Г. Барв. 39.
Голомовзик, -ка, м. = голомозько. О. 1861. X. 56.
Зда́тно нар. Пригодно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.
Надурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Надѣлать глупостей, накуролесить.
Нашириця, -ці, ж. Два плота сплавляемаго дерева (дві тальби), сбитые вмѣстѣ одинъ рядомъ съ другимъ. Шух. І. 182. Cм. надовжниця.
Позатаювати, -таюю, -єш, гл. Утаить (во множествѣ).
Попереїздити, -джу́, -ди́ш, гл. Переѣхать (во множествѣ).
Склепити, -плю, -пиш, гл. Дѣлать сводъ, склепъ. 2)о́чі, уста. Смежить, сомкнуть. Склепив очі та й умер.руки. Сложить руки. Лежить вона на постелі, склепила руки, мов нежива. Екатер. г.зуби. Стиснуть зубы.  
Старинний, -а, -е. Старый, давній, старинный. Чи нема міждо вами котрого козака старинного? Мет.
Топтатися, -пчуся, -чешся, гл. 1) Толочься на одномъ мѣстѣ. Шейк. 2) Рваться, изнашиваться (объ обуви).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.