Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпіратися II

Відпіратися Ii, -раюся, -єшся, сов. в. відпертися, відіпруся, -прешся, гл. 1) Отпираться, отпереться (о запорѣ). 2) = відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПІРАТИСЯ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПІРАТИСЯ II"
Вухань, -ня, м. Человѣкъ съ большими ушами.
Гайдати, -даю, -єш, гл. Играть на флейтѣ. Угор.
Ді́яльний, -а, -е. Дѣятельный.
Загарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать (о собакѣ). У бур'яні бровко муругий... він на Енея загарчав. Котл. Ен. III. 38.
Збілі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Побѣлѣть. 2) Поблѣднѣть. Побачила труночку, іздрігнулась, збіліла. МВ. ІІ. 50. Чого так збіліла? Чуб. III. 121.
Піхур, -ра, м. Пузырь. Подольск. г. Ум. піхурчик. На пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325.
Покруп'янка, -ки, ж. Мука гречневая изъ подъ крупъ, т. е. болѣе мелкія крупы, высѣянныя изъ крупныхъ. Вх. Зн. 51.
Пообривати, -ва́ю, -єш, гл. Оборвать (во множествѣ). Вишні вже пообривали, а сливи ще й не починали. Черниг. у.
Попава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale. Вх. Уг. 261.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПІРАТИСЯ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.