Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Колошкати, -каю, -єш, гл. Тревожить, вспугивать. За те (б'ють), — сказав один Рябкові з наймитів, — щоб не колошкав ти вночі своїх панів. Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене Я кричу: не полохайте, а вони колошкають.
Лічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Считать. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Де гроші лічять, там не пхайсь. 2) Лѣчить. Лічили, лічили, — поки її безталанну в труну положили.
Ля́лечка, -ки, ж. Ум. отъ лялька.
Ма́йстрочко, -ка, м. Ум. отъ майстро.
На́волок, -ку, м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Cм. наволоком.
Перебірливий, -а, -е. Разборчивый, капризный, прихотливый. Такий перебірливий: і того не їсть, і того не їсть.
Поззивати, -ва́ю, -єш, гл. Созвать (о многихъ). Ой на то ж я вас усіх поззивав, щоб медом-вином усіх поштував.
Покришище, -ща, с. ув. отъ покришка.
Прітьма нар. Въ глаза. Як маєш казати по за очі, прітьма кажи. Прітьма не можна давати становому гроші, а то ще й....
