Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стадниця

Стадниця, -ці, ж. = стайня. Веде коня у стадницю. Мет. 74. Ум. стадни́чка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАДНИЦЯ"
Здобрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Подобрѣть. 2) Удовольствоваться, удовлетвориться. Рудч. Ск. II. 86. Здобрій тим, що тобі волость присудила. Левиц. КС. 170.
Кров'янка, -ки, ж. 1) = кров. Тілько му ся кров'янки лляло. Вх. Зн. 25 2) Кровяная колбаса. Черниг. у.
Молдо́ва, -ви, ж. Молдавія. Камен. у.
Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає. О. 1861. XI. 42.
Плецанка, -ки, ж. Рубаха безъ складокъ около воротника. Вх. Зн. 50.
Пружок, -жка, м. 1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки. Сим. 233. 2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки. Новомоск. у.
Становлення, -ня, с. Установка.
Стяжечка, -ки, ж. Ум. отъ стяга.
Цурпалля, -ля, с. соб. отъ цурпалок. У воду положила мурашків жовтих з цурпаллєм. Чуб. І. 113.
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається. Г. Барв. 539.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.