Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Винникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть винокуромъ.
Глузливо нар. Насмѣшливо.
Заплішува́ти 2, -шу́ю, -єш, гл. = заплішити. Росплішувалося мов ліжко, — треба заплішувати.
Зрабувати, -бую, -єш, гл. Ограбить. Ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого. Зрабували той город, забрали в йому всіх коней.
Коритко, -ка, с. Коробокъ, прикрѣпленный подъ коше́м надъ жерновами, сквозь который высыпается въ жернова зерно.
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ.
Оприни, -рин, ж. мн. Крыжовникъ.
Укрівавлювати, -люю, -єш, сов. в. укрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить. Чого в тебе, Янку, ручка вкрівавлена?
Чуйко, -ка, м. Имя сказочной собаки. Дві собаки: чуйко і бачко.
