Брилкастий, -а, -е. Въ комкахъ, крупнозернистый.
Газета, -ти, ж. Газета. Жадна газета, жадна пошта не переносила так швидко звісток з одного краю до другого, як язик Борюхів.
Клочаник, -ка, м. Кустарь плетельщикъ сѣтей. Такъ называются они въ Лохвицкомъ и смежныхъ уу., потому что закупаютъ на окрестныхъ ярмаркахъ клочанку.
Над пред.
1) Съ творит, пад.: Надъ. Стоїть явір над водою. Зозуля літала над нами куючи. Простяг, гріє руки над полум'ям червоним. І царюватиме він над домом.
2) Съ винит. пад., при обозначенія времени: подъ, къ. В п'ятницю над вечір мати і кликнули нас.
3) Съ винит. пад. при обозначеніи предмета, къ которому направлено дѣйствіе: къ. Ой вийду я над річеньку та й стану думати.
4) Въ видѣ нарѣчія: выше, лучше, болѣе, сверхъ. Нема в світі над Бога. Я принесла грошей додому над сотню. Тому чоловікові уже над сто літ. Люблю її як сам себе — над срібло, над злото. Не знайдеш річки над Дніпро глибокий, не знайдеш правди над святу простацьку, а ні одваги в серці над козацьку. Над смерть біди не буде. Зімою вже ніхто над його скотини не доглядить. Не буде вже над мою першу милу. Над часто стоитъ при сравнительной степени. Над його розумнішого я не бачив. Над Марусю нема кралі кращішої.
Погасати, -са́ю, -єш, сов. в. погаснути, -ну, -неш, гл. Погасать, погаснуть, потухать, потухнуть. Горіло світло, погасало, погасло. Пішов по масло, та й в печі погасло. Уже зорі погасають, ранок наступає.
Порозшморгувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и розшморгнути, но во множествѣ.
Утішати, -шаю, -єш, сов. в. утішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать. Буду серце твоїм законом утішати. Ой як гляну на сідельце, — втішу своє, серце.
Хутра, -ри, ж. Внутренняя обмазка печи.
Чепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо играть. Музика чепеляє, да так, каже, нешпетно.
Чопець, -нця, м. Ум. отъ чіп. Котилось барильце без чопця, без рильця.
