Барбачія, -чії, ж. пт. Galerita cristata, хохлатый жаворонокъ.
Грома́к, -ка́, м. 1) Ретивый конь. 2) = Грімак. Спускався на громаку з високої гори.
Доторка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. доторкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. — чо́го, до чо́го. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться, прикасываться, прикоснуться. Колесо бурчить і льоду не доторкається. Ходи тихо, як лин по дну, що ні до кого не доторкається. Кінь його несе повище комишу, так що до землі не доторкається. Я й не доторкнуся до тебе.
Дрі́па, -пи, ж. = задріпа? Уродиться ж дріпа, мов червива ріпа.
Мизе́рство, -ва, с. 1) Бѣдность, убожество. 2) Имущество бѣдняка. Єсть у мене деяке хазяйство — мизерство: овечки, свині. 3) Ничтожество. 4) Бѣдный народъ.
Одж.. Cм. отъ віджалувати до віджухаритися.
Орля, -ля́ти, с. Орленокъ. Молоде орля та вище старого літає. Ум. орля́тко.
Писак, -ка, м. 1) = писака. Мудрий писак і пером так не може списати. 2) Родъ рѣзца, долотца, стамески, употребляемый для вырѣзыванія орнаментовъ на деревѣ (на ступицахъ колесъ) или металлѣ (въ курительныхъ трубкахъ). 2) Родъ желѣзной печати съ орнаментомъ: раскаливъ её, бочаръ выжигаетъ орнаментъ на своихъ издѣліяхъ.
Посідати II, -да́ю, -єш, сов. в. посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Одолѣвать, одолѣть. Той з цеї сторони, а той з тієї (Карл та Мазепа), — посідають Полтаву. Палій посів того лицера, зв'язав його віжками. 2) Завладѣвать, завладѣть чѣмъ. Не думав я, що ти посядеш мою худобу. Думав худобу Хрущеву посісти.
Хворостиння, -ня, с. То-же, что и хмиз? Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збірать хворостиння.
