Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмотати

Відмотати Cм. відмотувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОТАТИ"
Бороздити, -джу, -диш, гл.кому що. Дѣлать кому на перекоръ, мѣшать кому. Фр. Пр. 109.
Ворушня, -ні, ж. Суматоха, волненіе (толпы). Желех.
Дри́ветня, дриві́тня, дриво́тня, -ні, ж. = дрівітня. Чуб. VII. 387.
Нав'я́зти, -зну, -неш, гл. Набиться, завязнуть. М'ясо у зуби, нав'язло. він їм у зуби нав'яз. Они его не спускаютъ съ языка.
Напали́ти, -ся. Cм. напалювати, -ся.
Невданючий, -а, -е., Ув. отъ невда́ний. Рѣшительно ни къ чему неспособный. Конст. у.
Перенизувати, -зую, -єш, сов. в. перенизати, -жу, -жеш, гл. Перенизывать перенизать наново. Намисто треба перенизати. Черниг. у.
Письменництво, -ва, с. Писательство; сочинительство; письменность. К. ПС. 84.
Стійний, -а, -е. 1) Цѣнный, стоющій. Желех. Цей кінь спойніший за того. Черк. у. 2) Достойный. Правда 1867, 85. Стойний чоловік. Черк. у.
Толба, -би, ж. Кожух до то́лби. Тулупъ съ едва замѣтнымъ перехватомъ, въ талію, но безъ складокъ. КС. 1893. V. 279.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.