Запозива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Разорить тяжбами.
Заправля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. запра́витися, -влюся, -вишся, гл. Приправляться, приправиться (о кушаньѣ). заправля́тися хрі́ном. Шутливо: ѣсть хрѣнъ съ квасомь и постнымъ масломь въ первый день великаго поста.
Зірва́ти, -ся. Cм. зривати, -ся.
Наві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. наві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться. От люде уже своє косять, а цей чоловік до свого і не навідується. Ти б, кажуть, хоть би коли небудь до нас навідався.
Подереча, -чі, ж. Поборы; подать, налоги.
Похазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Притовкти, -вчу, -че́ш, гл. Придавить, вдавить, притиснуть.
Розстаньки, -ків, м. мн. = розстань.
Тверднути, -ну, -неш, гл. Твердѣть, затвердѣть.
Храп 1, -па, м. 1) Претензія, злоба. Каже, же на нього атаман має храп. Я мав на нього храпа. 2) = бовт 1. 3) мн. храпи. Переносица у животныхъ. Пан був на коні, а цей истиком коня по храпах.