Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмова

Відмова, -ви, ж. 1) Отвѣтъ. 2) Отказъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВА"
Виприскати, -каю, -єш, гл. Выбрызгать.
Годочок, -чка, м. Ум. отъ год.
Жальце́, -ця́, с. Ум. отъ жало.
Живлю́щий, -а, -е. = живущий. Тільки де не де зостається пам'ять живлюща. МВ. ІІІ. 41.
Молоча, -чі, ж. Молотьба. Молочі у вдови було чимало. Г. Барв. 305. У Пилипівну скрізь зайшла молоча. Кіевск. у.
Обідонько, -ка, м. Ум. отъ обід.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там. ЗОЮР. І. 250.
Пообвальковувати, -вую, -єш, гл. Облѣпить глиной (во множествѣ) Уже пообвальковували і хату й комору. Богод. у.
Шибиткуватий, -а, -е. Шаловливый, быстрый, подвижной. Кобел. у.
Шкаредитися, -джуся, -дишся, гл. = гидувати. Шкаредятся жабами. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.