Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмова

Відмова, -ви, ж. 1) Отвѣтъ. 2) Отказъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВА"
Гри́бно́ нар. Обильно на грибы. Коли грибно, так і хлібно. Н. посл.
Ло́пати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать, хлопать. Желех. 2) Ѣсть, жрать. Старому чоловікові та лопати у піст скоромне. Харьк.
Москальча́, -чати, с. = москаленя.
Пер'ян, -на, м. = перістий віл. Cм. перістий 1. КС. 1898. VII. 42.
Поросквітчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Снять вѣнокъ, цвѣты съ своей головы (о многихъ).
Похоріти, -рі́ємо, -єте, гл. = похворіти. Тоді саме наші діти похоріли. Васильк. у.
Салдацький, -а, -е. Солдатскій. Левиц. І. 59.
Трутизнина, -ни, ж. = трутизна. Угор.
Хрокало, -ла, с. = бовт 1. Мнж. 193.
Хустина, -ни, ж. = хустка. Рол. Од. 28. А де тая мережана шитая хустина? Шевч. Зв'яжи мені головоньку шовковою да хустиною. Ни. Ум. хустинка, хустинонька, хустиночка. Мет. 23, 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.