Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відморгувати

Відморгувати, -гую, -єш, гл. Отвѣчать миганіемъ. Одна моргне бровою, а друга їй одморгує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОРГУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОРГУВАТИ"
Випекти, -ся. Cм. випікати, -ся.
Зе́лено нар. 1) Зелено. 2) Незрѣло. Ум. зелене́нько, зелене́(і́)се(і)нько.
Малолі́тній, -я, -є. = малоліток. Ще малолітній, тільки ще сімнадцять літ. Г. Барв. 402., Ум. малолітненький. Грин. III. 339.
Одц.. Cм. отъ відцарювати до відцуруватися.
Підспівувати, -вую, -єш, гл. Подпѣвать.
Спорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Опустѣть. Млин молов, під льодом спорожніло, то й гуготить, як їдеш. Волч. у.
Тріпотати, -чу́, -чеш, гл. = трепотати. Рученятами... тріпотав. К. Дз. 163.
Узаємний, -а, -е. Взаимный.
Уздогін нар. см. на-вздогін.
Укусити Cм. укушати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОРГУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.