Брунькувати, -ку́ю, -єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема.
Бубник, -ка, м. Ум. отъ бубон.
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували.
Заци́тькувати, -кую, -єш, сов. в. заци́тькати, -каю, -єш, гл. 1) Заставлять, заставить замолчать. Цить! цить, моя дитино! — зацитькувала Мотря. 2) Заминать, замять. Так це діло й зацитькали.
Марь, -рі, ж. Раст. Chenopodium Botrys L.
Рабівський, -а, -е. = рабський.
Самостріл, -лу, м.
1) Ловушка для медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей.
2) Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Самостріл ми любку напав, лупає очима, усе каже, що їй болить щось межи плечима.
Флинтувати, -тую, -єш, гл. Пришивать особымъ образомъ (у скорняковъ).
Шантавий, -а, -е. = шанталавий.
